віропласт

ВІРОПЛА́СТ, у, ч.

Внутрішньоклітинне накопичення структурованого нуклеопротеїду, в якому відбувається формування віріонів.

Базофільні внутрішньоядерні тільця-включення являють собою віропласт і складаються з білка й нуклеїнової кислоти (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віропласт — -а, ч. Внутрішньоклітинне накопичення структурованого нуклеопротеїду. Великий тлумачний словник сучасної мови