вірьовочка
ВІРЬО́ВОЧКА, и, ж., розм.
Зменш. до вірьо́вка.
Соснові копистки стругали І до боків поначіпляли На валяних вірьовочках (І. Котляревський);
Росиця зашарілася, метнулася в сіни – внесла пару важких березових колодок, зв'язаних вірьовочкою, і повісила на шию Добрині (В. Малик);
Дівчинка.., тримаючи в руках вірьовочку, напружено виглядала з-за дуба (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вірьовочка — вірьо́вочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вірьовочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до вірьовка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вірьовочка — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
- вірьовочка — Вірьовка, -ки ж. Веревка. Погуляв, як собака на вірьовці. Ном. № 12991. ум. вірьовочка. Словник української мови Грінченка