1. Словник української мови у 20 томах

віскривець

ВІСКРИ́ВЕЦЬ, вця, ч., діал., вульг.

Те саме, що віскря́к 2.

Віскривець не може зрушити з місця. Сльози падають з очей і теж замерзають, перетворюючись на довгі бурульки (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віскривець — -вця, ч., діал. Шмаркач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віскривець — Віскри́вець, -вця; -ри́вці, -вців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. віскривець — Віскривець, -вця м. Сопливецъ, возгривецъ. Словник української мови Грінченка