1. Словник української мови у 20 томах

віталістичний

ВІТАЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн.

Прикм. до віталі́зм.

Першу збірку Плужник починає утвердженням віри і знання про щасливе майбутнє; у 1926 році це скидається більше на намагання переконати себе, аніж на віталістичну декларацію (з наук. літ.);

Контроверсійна антропологія Ф. Ніцше, віталістична доктрина бунту А. Бергсона чи апологія підсвідомого З. Фрейда постулювали креацію новочасного міфу людини (з наук. літ.);

Віталістичне вчення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віталістичний — віталісти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. віталістичний — -а, -е. Прикм. до віталізм. Віталістичне вчення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віталістичний — ВІТАЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до віталі́зм. Віталістичне вчення. Словник української мови в 11 томах