вітамін

ВІТАМІ́Н, у, ч.

1. Загальна назва органічних сполук різної хімічної природи, необхідних для нормальної життєдіяльності людини й тварин.

Встановлено, що протягом усього індивідуального розвитку організму процеси життя, які відбуваються в клітинах і органах тварин, залежать від наявності вітамінів (з наук.-попул. літ.);

На вітамін С – аскорбінову кислоту – багаті шипшина, лимони, апельсини, чорна смородина, капуста (з навч. літ.);

– У ньому [маслі] стільки вітамінів, що ніякий екстракт не може з ним зрівнятися! (М. Чабанівський);

Чули? Фарадейович з учениками водорість на Високому острові вирощує. Особливу якусь. – Кажуть, корисна – страх! Вітамінів багато. Самі вітаміни (В. Нестайко).

2. фарм. Препарат, який містить такі сполуки.

Дітям, потерпілим від Чорнобиля, видали вітаміни (Л. Костенко);

Три чверті світового ринку вітаміну В2 отримують мікробним синтезом (з наук. літ.).

3. розм., мн. Харчові продукти, які містять такі сполуки.

Більше ста тисяч дітей в Африці щороку сліпне від недоїдання, без вітамінів (В. Коротич);

– Я не помру, – сказала я, – і не збожеволію. У мене міцне здоров'я. Мене з дитинства напихали купою вітамінів! (із журн.).