вітанія

ВІТА́НІЯ, ї, ж.

Багатолітній напівчагарник родини пасльонових заввишки 1,2 м із зеленувато-жовтими пелюстками квітів і яскраво-червоними ягодами, поширений у тропічних районах Індії.

Вітанію використовують в азійській медицині як тонізуючий та адаптогенний засіб (з наук. літ.);

Традиційна індійська фармакологія широко застосовує діуретичні властивості плоду й коріння вітанії (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me