вітанія
ВІТА́НІЯ, ї, ж.
Багатолітній напівчагарник родини пасльонових заввишки 1,2 м із зеленувато-жовтими пелюстками квітів і яскраво-червоними ягодами, поширений у тропічних районах Індії.
Вітанію використовують в азійській медицині як тонізуючий та адаптогенний засіб (з наук. літ.);
Традиційна індійська фармакологія широко застосовує діуретичні властивості плоду й коріння вітанії (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me