вітина

ВІТИ́НА, и, ж., іст.

Річкове транспортне вітрильне судно.

На вітині зазвичай працювали 16 осіб (з наук. літ.);

У 1834 р. по річці Німан ходило шість вітин (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me