вітлуф
ВІТЛУ́Ф, у, ч.
Трав'яниста дворічна рослина родини айстрових; різновид салатного цикорію.
Виявлені лікувальні властивості вітлуфу: він сприяє травленню, поліпшує роботу печінки та обмін речовин (з наук.-попул. літ.);
У країнах Європи поширений сортотип вітлуф, створений із салатного кореневого цикорію (з навч. літ.);
Вітлуф дрібно нарізати, курагу відварити, подрібнити, з'єднати все; додати подрібнені горіхи і сметану (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вітлуф — вітлу́ф іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови