1. Словник української мови у 20 томах

вітрище

ВІТРИ́ЩЕ, а, ч.

Збільш. до ві́тер 1.

Вітрище непомірний Здіймав до неба хвилю навісну (П. Воронько);

Поле .. лежало від шляху за кущами горобини і низькорослими, присадкуватими луговими вербами. Мабуть, на вітрищі вони не могли високо звестися (М. Малиновська);

Вітрище .. котить дрібну жовтизну на зіржавлену воду (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітрище — вітри́ще іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вітрище — -а, ч. Збільш. до вітер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вітрище — див. вітер Словник синонімів Вусика
  4. вітрище — ВІТРИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до ві́тер. Вітрище непомірний Здіймав до неба хвилю навісну (Воронько, Славен мир, 1950, 7). Словник української мови в 11 томах