1. Словник української мови у 20 томах

вітровище

ВІТРОВИ́ЩЕ, а, ч. і с.

Збільш. до ві́тер.

Це вже не вітер – буйний вітровище, який вивертає дерева з корінням (С. Журахович);

Те вітровище тривало увесь день, все посилюючись і посилюючись (В. Чемерис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітровище — вітрови́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вітровище — див. вітер Словник синонімів Вусика
  3. вітровище — ВІТРОВИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до вітер. Це вже не вітер — буйний вітровище, який вивертає дерева з корінням (Жур., Опов., 1956, 263). Словник української мови в 11 томах