вітродвигун

ВІТРОДВИГУ́Н, а́, ч.

Двигун, що діє за допомогою сили вітру.

Сонце зачервонило маківки церков, найвищі дерева, пропелери вітродвигунів на згірках (О. Гончар);

Вітродвигун, що складається з трьох пірамід на осі обертання, – не лише ефективний уловлювач вітрової енергії, а й максимальний її зберігач (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітродвигун — вітродвигу́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вітродвигун — -а, ч. Двигун, що діє за допомогою сили вітру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вітродвигун — ВІТРОДВИГУ́Н, а, ч. Двигун, що діє за допомогою сили вітру. Сучасні вітродвигуни вітчизняного виробництва дуже поширені в сільському господарстві (Механ. і електриф.., 1953, 374); Почали ставити привезеного з дивізії вітродвигуна, щоб дати в колгосп електрику (Ю. Янов., Мир, 1956, 101). Словник української мови в 11 томах