вітрозарядний

ВІТРОЗАРЯ́ДНИЙ, а, е.

Який використовує силу вітру для надання електричної енергії пристрою, приладу і т. ін.

Під керівництвом А. О. Міхаловського в лабораторії розроблено декілька типів оригінальних вітродвигунів, вітрозарядних агрегатів для освітлення клубів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me