вітрозарядний
ВІТРОЗАРЯ́ДНИЙ, а, е.
Який використовує силу вітру для надання електричної енергії пристрою, приладу і т. ін.
Під керівництвом А. О. Міхаловського в лабораторії розроблено декілька типів оригінальних вітродвигунів, вітрозарядних агрегатів для освітлення клубів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me