вітростійкість

ВІТРОСТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж.

Властивість за знач. вітростійки́й.

Надзвичайно легка і тонка мембрана, яку розташовують між верхньою тканиною та підкладкою, забезпечує одягу водонепроникність, вітростійкість і можливість “дихати” (з наук.-попул. літ.);

При потребі може вводитись головна порода для підвищення вітростійкості насаджень – бук, клен, явір, модрина (з наук.-попул. літ.);

Ялиця біла своїм добре розвинутим корінням забезпечує вітростійкість деревостанів – захищає себе та інші породи (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітростійкість — вітрості́йкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови