вітротурбіна

ВІТРОТУРБІ́НА, и, ж.

Лопатевий двигун, який перетворює енергію вітру на електричну енергію.

Аеромеханічна система стабілізації частоти обертання вітротурбіни дає змогу експлуатувати її в широкому діапазоні швидкостей вітру (з наук. літ.);

Вітроагрегат простий в обслуговуванні, адже з'єднаний з вітротурбіною безпосередньо (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me