вітротурбіна
ВІТРОТУРБІ́НА, и, ж.
Лопатевий двигун, який перетворює енергію вітру на електричну енергію.
Аеромеханічна система стабілізації частоти обертання вітротурбіни дає змогу експлуатувати її в широкому діапазоні швидкостей вітру (з наук. літ.);
Вітроагрегат простий в обслуговуванні, адже з'єднаний з вітротурбіною безпосередньо (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me