вітрохід
ВІТРОХІ́Д, хо́да, ч.
Апарат, машина, що працює, пересувається, використовуючи енергію вітру.
Вітрохід, створений у Північній Кароліні, пересуватиметься за принципом відомої рослини перекотиполе, механізм руху та будову якої протягом багатьох років ґрунтовно вивчали американські фахівці (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вітрохід — вітрохі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови