1. Словник української мови у 20 томах

віялокрилі

ВІЯЛОКРИ́ЛІ, лих, мн.

Ряд маленьких за розміром комах, близьких до жуків, у самців яких задні крила схожі на віяло.

Самці віялокрилих завдовжки 1–6 мм. Вони мають по дві пари крил, з яких передні рудиментарні, задні – добре розвинені, широкі, віялоподібні (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віялокрилі — віялокри́лі множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
  2. віялокрилі — -их, ім. Родина жуків. Великий тлумачний словник сучасної мови