в'язистий

В'Я́ЗИСТИЙ, а, е.

Який має розвинені в'язи.

Мали [батарейці] за звичай голити один одному голови в усяких умовах, влітку і взимку. Може, тому здавались особливо в'язистими – шиї наче витесані (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'язистий — в'я́зи́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. в'язистий — -а, -е. Який має сильно розвинуті в'язи. В'язистий чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. в'язистий — див. сильний Словник синонімів Вусика