в'язистий
В'Я́ЗИСТИЙ, а, е.
Який має розвинені в'язи.
Мали [батарейці] за звичай голити один одному голови в усяких умовах, влітку і взимку. Може, тому здавались особливо в'язистими – шиї наче витесані (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me