в'язовий

В'ЯЗО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до в'яз.

Ліси представлені в основному вербовими, осокоровими, в'язовими та дубовими насадженнями (з наук. літ.);

* У порівн. – Не чули, дідуню, пошесті тут нема ніякої? – Чом нема? – ніби ждав цього питання старий. – Дивись, як мене висушила, наче в'язове лико (М. Олійник);

// Зробл. з в'яза або лубу.

А ще, правда, на козакові Постоли в'язові (з думи);

В личаках в'язових, У свитині драній Несу чорні брови Я своїй коханій (І. Манжура).

2. у знач. ім. в'язо́ві, вих, мн. Родина великих листяних дерев, до якої входять в'яз, берест і т. ін.

Широколистяні ліси розташовані на окраїнах лісової зони біля океанів. Серед порід цих лісів переважають дуб, бук, клен, каштан, в'язові та ін. (з навч. літ.).