в'їзний
В'ЇЗНИ́Й (УЇЗНИ́Й), а́, е́.
Признач. для в'їзду куди-небудь.
По обох боках в'їзної брами вискакували наперед дві низькі, широкі кругловежі, які з боків захищали доступ до замку (Юліан Опільський);
Мій полк розмістився у міській різні й контролював звідти в'їзні дороги з Рави-Руської (Р. Іваничук);
В'їзна вежа Каламіти, побудована, мабуть, у 1427 р., спочатку була прямокутною (з наук. літ.);
У містечку Глоби збереглася садиба XVIII ст. і в'їзна арка (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me