в'їзний

В'ЇЗНИ́Й (УЇЗНИ́Й), а́, е́.

Признач. для в'їзду куди-небудь.

По обох боках в'їзної брами вискакували наперед дві низькі, широкі кругловежі, які з боків захищали доступ до замку (Юліан Опільський);

Мій полк розмістився у міській різні й контролював звідти в'їзні дороги з Рави-Руської (Р. Іваничук);

В'їзна вежа Каламіти, побудована, мабуть, у 1427 р., спочатку була прямокутною (з наук. літ.);

У містечку Глоби збереглася садиба XVIII ст. і в'їзна арка (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'їзний — в'їзни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. в'їзний — (уїзний), -а, -е. Признач. для в'їзду куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови