габілітування
ГАБІЛІТУВА́ННЯ, я, с., зах.
Дія за знач. габілітува́тися.
Надалі настане виділення наших кафедр в автономне, українське університетське тіло, готове до іспитування і габілітування (з мемуарної літ.);
Габілітування вченого.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me