гагахнути

ГАГА́ХНУТИ, ну, неш, док., розм.

Однокр. до гага́хати.

Барабан так гагахнув, що в вухах луснули перетинки й задзвенiли... (І. Багряний);

Тиміш Компанієць, котрий сприйняв постріл отамана як сигнал, кинув гранату впівсили, щоб передні кіннотники не встигли її проскочити, перш ніж вона, зашкварчавши, гагахне (В. Шкляр);

Грім гагахне по черепиці, теща перехреститься (Є. Пашковський);

І тут вони почули, як за їхніми спинами гагахнули залізні двері (із журн.);

// безос.

От і гагахнуло. Видовище вибухів і пожежі, що розпочалася слідом за ними, вразили городян (з мемуарної літ.).