гадальний

ГАДА́ЛЬНИЙ, а, е.

Признач. для гадання, пов'язаний із ним.

Знов циганка здавала гадальні карти (Є. Пашковський);

Апокрифи жанрово неоднорідні. Це і гадальні книги, і твори ораторського, епістолярного та катехізисного характеру – промови, казання, пророцтва, заповіти, послання (з наук.-попул. літ.);

Архаїчні мелодії мають обрядові, весільні, купальські і гадальні пісні (з навч. літ.);

Посередині стояв стіл, а на ньому – миски з чаклунським зіллям, глечики з відваром, гадальні камінчики. Приміщення більше нагадувало хатинку відьми, ніж царське захоронення (із журн.).