газават
ГАЗАВА́Т, у, ч.
1. У войовничих мусульман – священна війна проти немусульман; джихад.
– Кара-Мустафа оголошує газават, священну війну проти невірних, і молиться Аллахові, щоб дарував йому перемогу! (В. Малик);
З проголошенням Гази-Мухаммеда першим імамом Чечні й Дагестану (1828 р.) було висунено ідею об'єднання гірських народів на основі ісламу під гаслом газавату не лише проти Росії, але й проти місцевих дагестанських ханів (з наук. літ.).
2. перен. Протистояння, непримиренна боротьба.
Кастусь присягає на вірність тобі, І Сахаров плаче – за тебе в мольбі; І кличе повстанців на бій-газават Чупринка-Шухевич, твій перший солдат (Д. Павличко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- газават — газава́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- газават — -у, ч. У войовничих мусульман: священна війна проти немусульман ("невірних"). Великий тлумачний словник сучасної мови
- газават — газава́т (араб.) одна з назв «священної війни» мусульман. Див. джихад. Словник іншомовних слів Мельничука
- газават — ГАЗАВА́Т, у, ч. У войовничих мусульман: "священна війна" проти немусульман, що мала на меті поширення ісламу силою зброї. Словник української мови в 11 томах