газард

ГАЗА́РД, у, ч., заст.

Те саме, що аза́рт.

Хіба мені не все одне, звідкіля здалось мені, що я її знаю? Але я не хочу капітулювати. Почуття газарду опановує мене (В. Домонтович);

Наш газард призвів тільки до того, що ми потріпали на локшину свою легку літню одежинку, аж незручно було проїздити потім великим містечком (з мемуарної літ.);

Кругом розмови, сміх, газард, а в'язень в джунглях снить, де пуща несходима, де гнуться лотоси і квітне пишний нард (із журн.).