1. Словник української мови у 20 томах

газетярство

ГАЗЕТЯ́РСТВО, а, с.

Діяльність, заняття газетяра (у 1 знач.).

Знала [Целя], що сам конкурент займається газетярством (І. Франко);

А хто примушував Хаблака лишати педагогічну роботу .. і легковажно кидатись у вир газетярства, про яке мав вельми розпливчасте уявлення? (В. Дрозд);

Місто Коломия Івано-Франківської області – унікальний видавничий центр української провінції, де 1864 р. започатковано світське українське книгодрукування, а 1865 р. – газетярство (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. газетярство — газетя́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. газетярство — -а, с. Заняття газетяра (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. газетярство — Газетя́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. газетярство — ГАЗЕТЯ́РСТВО, а, с. Заняття газетяра (у 1 знач.). Знала [Целя], що сам конкурент [Стоколоса] займається газетярством (Фр., II, 1950, 298); Роль Василя Блакитного в організації українського радянського газетярства величезна (Літ. Укр., 12.XI 1967, 1). Словник української мови в 11 томах