газити
ГАЗИ́ТИ, и́ть, недок., розм.
Виділяти газ (перев. при поганій роботі).
Людей понасходилось сила-силенна – диво ж, перший мартен..: пічка нова, газить, як би не почаділи (О. Гончар);
Деякі різновиди радіаторів на перших стадіях експлуатації можуть газити (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me