газити

ГАЗИ́ТИ, и́ть, недок., розм.

Виділяти газ (перев. при поганій роботі).

Людей понасходилось сила-силенна – диво ж, перший мартен..: пічка нова, газить, як би не почаділи (О. Гончар);

Деякі різновиди радіаторів на перших стадіях експлуатації можуть газити (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me