газоблок

ГАЗОБЛО́К, а, ч.

Блок із твердого газобетону.

Газоблок завойовує все більшу долю на ринку будівництва, оскільки поєднує в собі якості двох найкращих матеріалів – дерева й каменю, має високі екологічні, технологічні й експлуатаційні параметри (з наук.-попул. літ.);

Стіни із газоблоків мурують за допомогою клею для ніздрюватого бетону, що дозволяє уникнути зони промерзання (із журн.);

Стіни із газоблока за вогнестійкістю й теплостійкістю не поступаються цегляним (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me