газоблок
ГАЗОБЛО́К, а, ч.
Блок із твердого газобетону.
Газоблок завойовує все більшу долю на ринку будівництва, оскільки поєднує в собі якості двох найкращих матеріалів – дерева й каменю, має високі екологічні, технологічні й експлуатаційні параметри (з наук.-попул. літ.);
Стіни із газоблоків мурують за допомогою клею для ніздрюватого бетону, що дозволяє уникнути зони промерзання (із журн.);
Стіни із газоблока за вогнестійкістю й теплостійкістю не поступаються цегляним (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me