газовловлювач

ГАЗОВЛО́ВЛЮВАЧ, ГАЗОУЛО́ВЛЮВАЧ, а, ч.

Пристрій для затримування газових відходів виробництва, продуктів повного і неповного згоряння.

Він [директор] давитиме вас димом, сотні тонн залізної пилюки викидатиме на місто і сам нею дихатиме також. І все тільки тому, що газовловлювачі нібито не дають видимої вигоди виробництву... (О. Гончар);

Газове обладнання обов'язково повинно доповнюватися газовловлювачем – датчиком, поєднаним із газовим клапаном, який при виявленні витоку газу автоматично перекриває його подачу в пальник (з наук.-техн. літ.);

Реконструкція підприємств чорної металургії передбачає перехід на новітні технології, створення ефективних очисних споруд та газоуловлювачів (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. газовловлювач — газовло́влювач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови