газометр

ГАЗО́МЕ́ТР, а, ч.

Лабораторний прилад для збирання і зберігання різних газів (див. газ¹ 1), а також для вимірювання їх об'єму.

Щоб зберегти кисень для дослідів, його збирають у газометр витісненням із нього води (з навч. літ.);

Залежно від властивостей газу використовують металеві або скляні газометри (з навч. літ.);

Вісь складається з ртутного газометра, який дає можливість герметично закривати повітряні трубки і водночас дозволяє інструменту вільно обертатися в горизонтальній площині (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. газометр — газо́ме́тр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. газометр — Газометр — gasometer — Gasometer — лабораторна посудина (прилад) для збирання, зберігання й вимірювання об'ємів різних газів. Гірничий енциклопедичний словник
  3. газометр — -а, ч. Лабораторний прилад для збирання і зберігання різних газів (див. газ I 1)), а також для вимірювання їхнього об'єму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. газометр — газо́метр (від газ і метр) лабораторний посуд для збирання, зберігання й вимірювання об’ємів різних газів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. газометр — ГАЗОМЕ́ТР, а, ч. Лабораторний прилад для збирання і зберігання різних газів ( див. газ¹ 1), а також для вимірювання їхнього об’єму. Словник української мови в 11 томах