газоочисник

ГАЗООЧИ́СНИК, а, ч.

Установка для очищення газів (див. газ¹ 1).

Підвищення якості очищення димових і технологічних газів від пилу може відбуватися шляхом заміни циклонів газоочисниками із замкнутими контурами (з наук. літ.);

Завдяки потужним газоочисникам пил і продукти згоряння при виробництві сталі не потрапляють в атмосферу (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. газоочисник — газоочи́сник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови