газорозрядний

ГАЗОРОЗРЯ́ДНИЙ, а, е, фіз.

У якому використовують світіння стовпа газу (неону, аргону, гелію і т. ін.) чи пари деяких металів (ртуті, натрію, цезію) внаслідок проходження крізь них електричного струму.

Новий етап становлення фізики, пов'язаний з її центральною проблемою – з'ясуванням внутрішньої структури атомів, розпочався з досліджень, які відбувалися у газорозрядних трубках (з наук. літ.);

Для наповнювання газорозрядних трубок часто використовують аргон (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. газорозрядний — газорозря́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. газорозрядний — -а, -е. В якому використовують світіння стовпа газу (неону, аргону, гелію і т. ін.) чи пари деяких металів (ртуті, натрію, цезію) внаслідок проходження крізь них електричного струму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. газорозрядний — ГАЗОРОЗРЯ́ДНИЙ, а, е. В якому використовують світіння стовпа газу (неону аргону, гелію і т. ін.) чи пари деяких металів (ртуті, натрію, цезію) внаслідок проходження крізь них електричного струму. Словник української мови в 11 томах