газі
ГА́ЗІ, невідм., ч.
1. іст. За часів Середньовіччя – учасник газавату.
Газі виступали в ролі османських першопрохідців на завойованих територіях (з наук. літ.);
Найбільшої ваги газі набули в епоху візантійсько-сельджуцьких і візантійсько-османських воєн ХI–ХV століть (з наук.-попул. літ.).
2. У деяких мусульманських країнах – почесний титул, присвоюваний воєначальникам за бойові заслуги.
Поведінка султана і його величезний гарем викликали роздратування в багатьох газі (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- газі — невідм., ч. 1》 За середньовіччя – учасник повстання (газавату). 2》 В деяких країнах Сходу – спеціальні загони, які вербувалися для захисту кордонів і придушення народних повстань. 3》 Почесний титул у багатьох мусульманських країнах, який надавався воєначальникам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- газі — га́зі (араб., від газа – воювати) 1. За середньовіччя учасник газавату. 2. В деяких країнах Сходу спеціальні загони, які вербувалися переважно з бідняків і декласованих елементів для захисту кордонів і придушення народних повстань. Словник іншомовних слів Мельничука