гайдарка
ГАЙДА́РКА, и, ж., діал.
Ціпок вівчаря.
Як прокинувсь гайдар молоденький, Глянув у віконце, а вже світ біленький. Як ухватив гайдарку на плечі, Та не промовив до дівчини речі (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me