гайнути
ГАЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.
Швидко побігти, помчати; майнути.
Коні добрі, як гайнули назад – скоро й дома були (з казки);
Освоюсь трохи з роботою та й гайну на берег Чорного моря (М. Стельмах);
От і сьогодні моя половина скочила ще вдосвіта, намолола собі кави і гайнула як скажена на роботу (А. Крижанівський);
* Образно. Поза хатою буря метнулась. У садку між дерев заплуталася на мить, вирвалась і гайнула далі (А. Головко);
Та ось вдарило звідкись снопом синього світла, що йде не від блискавки, – прикордонницький прожектор гайнув у темряву моря (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гайнути — гайну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- гайнути — -ну, -неш, док., розм. Швидко побігти, помчати; майнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гайнути — див. бігти; іти; тікати Словник синонімів Вусика
- гайнути — ПОБІ́ГТИ, КИ́НУТИСЯ, МЕТНУ́ТИСЯ, МЕТНУ́ТИ рідше, МАЙНУ́ТИ, ПОМЧА́ТИ підсил., ПОМЧА́ТИСЯ підсил. рідше, ПОНЕСТИ́СЯ підсил., ПОЛЕТІ́ТИ підсил., ПОЛИ́НУТИ підсил., ПОРИ́НУТИ розм., ПОГНА́ТИ розм., ПОГНА́ТИСЯ розм., ДРЕМЕНУ́ТИ розм., ЧКУРНУ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- гайнути — ГАЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Швидко побігти, помчати; майнути. Коні добрі, як гайнули назад — скоро й дома були (Укр.. казки, легенди.., 1957, 160); — А що, коли б так намовити Марка і гайнути разом назустріч Будьонному? — раптом майнула думка (Козл. Словник української мови в 11 томах
- гайнути — Гайнути, -ну, -неш гл. Побѣжать, кинуться, махнуть, удрать. Г. Барв. 314. Десь так гайнув, що й не згідно. Ой гайну я до дівчат та й на вечерниці. н. п. Словник української мови Грінченка