1. Словник української мови у 20 томах

галайкання

ГАЛА́ЙКАННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. гала́йкати.

Із лісу долітало галайкання і верескливий спів Василя (І. Франко);

На Новому Свiтi далi тривала стрiлянина. Чути було галайкання (Р. Федорів);

Галайкання переслідувачів ставало чимраз голоснішим, постріли ближчали (В. Шкляр).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галайкання — гала́йкання іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. галайкання — -я, с., діал. Дія за знач. галайкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галайкання — ГАЛА́ЙКАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. гала́йкати. Із ліси долітало галайкання і верескливий спів Василя (Фр., І, 1955, 62). Словник української мови в 11 томах