галактоза

ГАЛАКТО́ЗА, и, ж., біохім.

Моносахарид із групи гексоз.

Однією з фізіологічних функцій печінки є перетворення вуглеводів, які надходять із шлунково-кишкового тракту, до форм, здатних засвоюватися організмом. Типовим представником таких вуглеводів є галактоза (з наук. літ.);

Галактоза є в складі полісахаридів і дисахаридів, наприклад, у складі молочного цукру (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галактоза — галакто́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. галактоза — -и, ж. Моносахарид із групи гексоз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галактоза — галакто́за [від грец. γάλα (γάλακτος) – молоко] моносахарид з групи гексоз. Міститься в організмі людини, тварин і рослин у вільному стані і в складі полісахаридів і дисахаридів (напр., у складі молочного цукру). Словник іншомовних слів Мельничука