галант
ГАЛА́НТ, а, ч., розм.
Галантна людина.
Тільки білий літній капелюх та добре випрасувана сорочка .. нагадували того завжди чистенького і чемного галанта, яким знав Іваницького весь Дрогобич (П. Колесник);
* У порівн. – А де ж ваші леґіні? Олекса .. поцілував руку в матушки, мов який галант варшавський, і тоді тільки проговорив: – То можу свої леґіні кликати? (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галант — гала́нт іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- галант — -а, ч., розм. Галантна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- галант — ГАЛА́НТ, а, ч., розм. Галантна людина. Тільки білий літній капелюх та добре випрасувана сорочка.. нагадували того завжди чистенького і чемного галанта, яким знав Іваницького весь Дрогобич (Кол., Терен.., 1959, 37). Словник української мови в 11 томах