галантність

ГАЛА́НТНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. гала́нтний.

Чоловічок підвівся з місця й уклонився з перебільшеною галантністю (О. Тесленко);

Це був не танець, а немов урок обопільної галантності (О. Полторацький);

Сава – втілення шляхетності та лицарської галантності (С. Процюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me