галли
ГА́ЛЛИ, ів, мн. (одн. галл, а, ч.).
1. Римська назва кельтського племені, яке населяло в IV–І ст. до н. е. частину сучасної Франції, Бельгії та Північної Італії.
Галли полишили по собі величезний арсенал матеріальних пам'яток, хоч і втратили мову (І. Білик);
– У вірменській землі усі нині стали християнами. Та й галли увірували в Христа (Д. Міщенко);
Французька нація утворилась у результаті змішування давніх тутешніх жителів – галлів (кельтів) з германськими племенами (франками, бургундами) (з навч. літ.).
2. заст. Французи.
Французьке турне акордеоніста триватиме понад місяць. Те, що земля галлів буде підкорена, – сумнівів немає (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галли — -ів, мн. (одн. галл, -а, ч.). 1》 іст. Римська назва кельтського племені, яке населяло в 4-1 ст. до н. е. Галлію – частини сучасних Франції, Бельгії та Північної Італії. 2》 заст., поет. Французи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- галли — ГА́ЛЛИ, ів, мн. (одн. галл, а, ч.). 1. іст. Римська назва кельтського племені, яке населяло в IV — І ст. до н. е. частину сучасної Франції, Бельгії та Північної Італії. Словник української мови в 11 томах