галокамера

ГАЛОКА́МЕРА, и, ж.

Спеціально обладнане приміщення лікувального призначення з повітрям, насиченим сухим аерозолем хлориду натрію.

На стіни галокамери наноситься спеціальне сольове покриття, яке підтримує асептичні умови всередині (з наук.-попул. літ.);

У галокамері іноді використовуються елементи психотренінгу (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me