галокамера
ГАЛОКА́МЕРА, и, ж.
Спеціально обладнане приміщення лікувального призначення з повітрям, насиченим сухим аерозолем хлориду натрію.
На стіни галокамери наноситься спеціальне сольове покриття, яке підтримує асептичні умови всередині (з наук.-попул. літ.);
У галокамері іноді використовуються елементи психотренінгу (з мови реклами).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me