1. Словник української мови у 20 томах

галопувати

ГАЛОПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.

1. Бігти галопом (про коня) або їхати на конях галопом.

Раптом уловило вухо, як вирвалися і галопували вулицею десятки пар кінських ніг (Іван Ле);

Не дуже ж набалакалися, галопуючи без відпочинку (О. Ільченко).

2. екон. Дуже швидко зростати.

Далася взнаки і повоєнна розруха – зростало безробіття, закривалися заводи і фабрики, галопувала інфляція (з наук.-попул. літ.).

3. перен., жарт. Дуже швидко йти.

Я вискочив на вулицю. Повз мене галопували спітнілі Діди Морози (А. Крижанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галопувати — галопува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. галопувати — -ую, -уєш, недок., розм. 1》 Бігти галопом (про коня) або їхати на конях галопом. 2》 перен. Підсилюватися, зростати високими темпами, стрибками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галопувати — Галопува́ти, -пу́ю, -пу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. галопувати — ГАЛОПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бігти галопом (про коня) або їхати на конях галопом. Раптом уловило вухо, як вирвалися і галопували вулицею десятки пар кінських ніг (Ле, Хмельницький, I, 1957, 104); Не дуже ж набалакалися, галопуючи без відпочинку (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 87). Словник української мови в 11 томах