1. Словник української мови у 20 томах

галузка

ГАЛУ́ЗКА, и, ж.

Зменш. до галу́за.

Іван накидав сухих галузок і підпалив (М. Коцюбинський);

Тріщить ліщина, падають з неї галузки (Остап Вишня);

Пронизливо трiщав, ламався пiд ногами хмиз, i боляче хльоскали по обличчю галузки (Б. Антоненко-Давидович);

* У порівн. Рука хибнула, і булава, як зрубана галузка, зірвалася на землю (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галузка — галу́зка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири галу́зки Орфографічний словник української мови
  2. галузка — Гілка, гілляка, вітка, віта, гілочка, гіллячка; галузочка, галузь, галуза, галузина, зб. ГАЛУЗЗЯ. Словник синонімів Караванського
  3. галузка — -и, ж. Зменш. до галуза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. галузка — див. гілка Словник синонімів Вусика
  5. галузка — ГІ́ЛКА (відросток, пагін дерева, куща й т. ін.), ГАЛУ́ЗКА, ГАЛУЗИ́НА, ВІ́ТА, ГА́ЛУЗЬ, ВІ́ТКА розм., ВІТЬ розм. рідше, БИ́ЛО діал.; ЛА́ПА (перев. хвойного дерева або пишна). Пташка з гілки ізлетіла й цвітом гілка затремтіла (П. Словник синонімів української мови
  6. галузка — Галу́зка, -зки, -зці; -лу́зки, -лу́зок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. галузка — ГАЛУ́ЗКА, и, ж. Зменш. до галу́за. Іван накидав сухих галузок і підпалив (Коцюб., II, 1955, 347); Тріщить ліщина, падають з неї галузки (Вишня, II, 1956, 154); *У порівн. Рука хибнула, і булава, як зрубана галузка, зірвалася на землю (Ле, Наливайко, 1957, 419). Словник української мови в 11 томах
  8. галузка — Галузка, -ки ж. ум. отъ галуза. Словник української мови Грінченка