галча
ГАЛЧА́, а́ти, с.
Пташа галки (у 1 знач.).
Як я любив химери вулиць, .. Де в темнім камені церков Кричать галчата жовтороті Про радість жити і жадать (М. Рильський);
Повилітали з гнізда старі галки, а за ними заверещали галчата (Б. Антоненко-Давидович);
* У порівн. Трава з якимсь одчаєм з'явилась на степах і кожна стеблина подібна була до широко розтуленого рота галчати (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галча — галча́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- галча — -ати, с. Пташа галки (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- галча — ГАЛЧА́, а́ти, с. Пташа галки (у 1 знач.). Як я любив химери вулиць, .. Де в темнім камені церков Кричать галчата жовтороті Про радість жити і жадать (Рильський, II, 1960, 45). Словник української мови в 11 томах