галюцинаційний
ГАЛЮЦИНАЦІ́ЙНИЙ, а, е.
Прикм. до галюцина́ція.
Спадає на думку той факт, що сюрреалісти навмисне не їли і не спали по кілька діб, вживали абсент – і все заради того, аби довести себе до галюцинаційного стану (із журн.);
// Який викликає галюцинації.
Існує припущення, що арії серед напоїв уживали безалкогольний галюцинаційний сік (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галюцинаційний — галюцинаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- галюцинаційний — -а, -е. Прикм. до галюцинація. Великий тлумачний словник сучасної мови
- галюцинаційний — Галюцинаці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)