галюциногенний

ГАЛЮЦИНОГЕ́ННИЙ, а, е.

Стос. до галюциногенів.

Остап на хвилю подумав, чи це не місяць утворив із своїх хистких єзуїтських променів галюциногенне видиво? (С. Процюк);

Про властивості галюциногенних грибів знали шамани Євразії та Америки, які застосовували їх у священних обрядах, повсякденних звичаях (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галюциногенний — -а, -е. Який є галюциногеном. Галюциногенний препарат. Галюциногенна залежність — лікарська залежність, за якої ліками є галюциногени. Галюциногенна інтоксикація — інтоксикація, спричинена вживанням галюциногенів. Великий тлумачний словник сучасної мови