галілеяни

ГАЛІЛЕЯ́НИ, я́н, мн. (одн. галілея́нин, а, ч.; галілея́нка, и, ж.), іст.

Народ, що становив основне населення Галілеї.

А коли Він [Ісус Христос] прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони (Біблія. Пер. І. Огієнка);

– Ти мусиш знати, що той гарний юнак – християнин, як ми з Антонією. – Галілеянин?! Він?! Ні, ні! Ти помиляєшся, Афро (Н. Королева);

Згідно з Євангелієм, Христос народився від Діви Марії, яка була галілеянкою (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me