гамарник
ГАМА́РНИК, а, ч., діал., заст.
Той, хто працює в гамарні.
– Флегонте Петровичу! Там до вас приїхав якийсь гамарник чи механік з фабрики з Білої Церкви по ділу (І. Нечуй-Левицький);
Порались біля горнил і чорношкірі гамарники (О. Ільченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гамарник — -а, ч., діал., заст. Той, хто працював у гамарні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Гамарник — Гама́рник прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- гамарник — ЛИВА́РНИК (робітник, який відливає металеві вироби), ЛИВА́Р, ЗАЛІЗНЯ́К заст., ГАМА́РНИК діал., заст. — Я ливарник! — А я пекар! — Я шахтар! — Я ланкова — Вчитель я! — Бібліотекар! — всіх нас творчість огріва (П. Тичина); Батько вуйка Андрія був ливар (А. Словник синонімів української мови
- гамарник — Гама́рник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гамарник — ГАМА́РНИК, а, ч., діал., заст. Той, хто працює в гамарні. Порались біля горнил і чорношкірі гамарники (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 329). Словник української мови в 11 томах