гамбітний
ГАМБІ́ТНИЙ, а, е.
Прикм. до гамбі́т.
До другої половини ХІХ століття у європейських шахах панували ідеї так званої італійської школи, яка вирізняється прагненням до гамбітної гри, до жертв шахового матеріалу заради виграшу часу, для розвитку фігур, відкриття ліній та створення атаки на короля (з наук.-попул. літ.);
Про захист проти гамбітних ходів у шахах написано спеціальні посібники (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me