гамований

ГАМО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до гамува́ти.

Орядин був інтересний своєю непостійністю, своєю гарячою, лиш почасти гамованою натурою (О. Кобилянська);

Тонкостанна тополе! Ти мечем видаєшся лиш здалека. Ти не меч. Ти лиш сум. Ти у горлі гамований крик (В. Стус);

Прибіг захеканий воєвода. Став перед князем, вибалушивши здивовані очі та кривлячи рота в гамованому позіханні (Ю. Винничук).