гамівний

ГАМІВНИ́Й, а́, е́.

Який стримує, гамує що-небудь.

Щось нагадає [йому] обмотаних гамівними пасами хворих, облущене білило на ліжках, заповнені маренням картки (Є. Пашковський);

Вплив жирів молока на шлункову секрецію здійснюється в дві стадії: гамівну та збуджувальну (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гамівний — гамівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гамівний — -а, -е. Який стримує, гамує. Гамівна сорочка — спеціальний одяг для хворих на буйне божевілля, який не дозволяє їм рухатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гамівний — ГАМІВНИ́Й, а, е. Який стримує, гамує. ◊ Гамівна́ соро́чка — спеціальний одяг для хворих на буйне божевілля, який не дозволяє їм рухатися. — І що найстрашніше — цю людину не схопили, не зв’язали їй руки, не накинули гамівну сорочку (Донч. Словник української мови в 11 томах